вторник, 8 декабря 2020 г.

До 25-чя відновлення гімназії.

             Уже 25 років учителі гімназії  виводять  у творче життя випускників, вкладаючи в них частинку свого серця. На конкурсі поетичних талантів одна з гімназисток написала такі слова:

Гімназія - наш рідний дім.

 І вчаться мудрі діти в нім.

А вчителі нам за батьків.

               Такі слова, мабуть, є найбільшою нагородою для колективу Заліщицької державної гімназії.

               Як бібліотекар навчального закладу, пропоную ознайомитися з цікавими, але маловідомими фактами з життя наших учителів, зокрема розповісти про педагогів - поетів.      

           Насправді,  якщо чесно, то кожен з моїх колег є поетом, але не всі можуть у цьому признатися. Сьогодні у проєкті «Вчителі - поети» я  разом з гімназистами гуртка «Журналістський центр» розкажу про декого з них.

                Ось, наприклад, Сопилюк Надія Іванівна, учитель хімії. Здавалося б, які хімічні зв’язки можуть спричинити поетичні  реакції?  Але, пропрацювавши багато років у гімназії, на одному із семінарів, Надія Іванівна спіймала себе на тому, що почала говорити віршами. І це на уроці хімії!

Гімназисти недовго залишалися в боргу і почали писали вірші, присвячені хімії. Скажете, це все випадковість? Але, переглянувши інтервю з Надією Іванівною за покликанням, ви зрозумієте, що це зовсім не так. 

https://www.youtube.com/watch?v=xCZBvsFpgM4&feature=youtu.be



                Тарас Степанович Середюк - учитель української мови та зарубіжної літератури. Можна сказати, потомственний поет. Мати - педагог гімназії Середюк Ольга Панасівна, до речі, моя вчителька. Запам’яталася творчими уроками, різними вечорами – інсценізаціями.

            Що стосується Тараса Степановича, її сина, то він наш «гімназійний Тарас». Написав Гімн гімназії, багато патріотичних віршів. Крім того, ніякий сценарій свята не обходиться без його віршованих рядків: привітання для гостей з Німеччини, Америки чи представлення команди на «Січ», конкурси екології, пожежників, та ще чимало інших заходів.  Не хочу, щоб замітка перетворилася на сухі факти, тому не буду перераховувати нагороди звання. Чого тільки варта назва збірки «Зимовий гербарій»!  На тему рибальства, мабуть, Тарас Степанович може говорити безкінечно, йому позаздрив би й Остап Вишня. Захоплення розведенням декоративних риб, майструванням акваріумів перекинуолося на гімназію і втілилося в роботу гімназійного  гуртка «Акваріумісти», який веде Тарас Степанович. Але це ще не все  що нам вдалося дізнатися. Неодноразово в учительську Тарас Степанович приносить крихітних попугайчиків. Здавалося б, вони після таких подорожей не виживуть, але, виявляється, їх потрібно було підгодовувати вітамінами, вербовими гілочками й вареними яйцями та багато чим іншим.  Якщо ми вас хоч трішки зацікавили, просимо завітати за покликанням, і ви з перших уст дізнаєтеся ще чимало цікавого.

https://www.youtube.com/watch?v=hdBR667GoIY



            За 25 років гімназія встигла вивчити своїх учнів - вчителів. Отож знайомтеся: Зубик Наталя Василівна - учитель української мови та літератури, колишня гімназистка. Її мати - вчителька гімназії Бежук Марія Мар’янівна. Свою літературну творчість  Наталя почала в стінах навчального закладу, пишучи вірші на останніх аркушах зошитів. У гімназійні роки видала збірку «Розкрилля». У ній поділилася сокровенними почуттями. Запам’яталося, як у перші дні Помаранчевої революції Наталчин клас, 7-А, «втікав» на Майдан. Наталка з трибуни читала свій вірш «Єднаймося, українці!», що є актуальним і сьогодні. 

          Зараз Наталя Василівна займається педагогічною та науковою роботою, нещодавно захистила кандидатську дисертацію.  Мабуть, якби поставила перед собою мету, то давно стала б доктором наук, маючи великий потенціал, могла б працювати в Києві, писати наукові праці, видавати збірки… Але вирішила й надалі пов’язати долю з гімназією, де успішно ділиться знаннями з учнями. Більше подробиць можна дізнатися за покликанням.

https://www.youtube.com/watch?v=Hvh_DLhfQ6Y



         Працює в нас дивовижна сім’я поетів - це сім’я  Дякових.  Тато, мама та  дочка - усі поети, усі  наші вчителі, до того ж, Надія Василівна Байгуш - колишня гімназистка. Ще в роки навчання друкувала свої вірші в журналах та газетах. Зараз працює вчителем  англійської та німецької мови.

        Василь Григорович Дяків – заслужений учитель України, поет, журналіст. Цього року став переможцем найпрестижнішої педагогічної нагороди Global Teacher Prize.  Мабуть, скоро увійде до когорти 10-и найкращих вчителів світу. Детальнішу інформацію можна дізнатися за покликанням.

https://www.youtube.com/watch?v=8l9KQvVoeUE&t=132s


         Дяків Оксана Іванівна - учитель образотворчого мистецтва, редактор газети «Колос», заслужений журналіст України, надзвичайно обдарована особистість. У бібліотеці є її 4 збірки з віршами та прозою, ілюстровані власними малюнками.



                Докладніше можна дізнатися за покликанням.

https://www.youtube.com/watch?v=JFFnl7BGBVY


                  Це багато чи мало? Стільки поетів в одному колективі!  

               Хтось може позаздрити, а інший скаже: «Такого не буває». А ще хтось завітає до нас і теж стане поетом.

Тож гімназія - це спільний дім, і ми радо чекаємо вас у нім!

 

                                                  Всі покликання збережені на блозі                                                  Скоропадської Наталії Анатоліївни

                                           









        

        





























1 комментарий:

  1. Чудова робота педагога і гімназистів. Дякую, бажаю подальшої творчої праці.

    ОтветитьУдалить

Талант росте і розвивається у праці

                Кожен з нас має свої хобі та вподобання.                 Комусь вдається краще малювати, комусь- писати вірші, а в когось та...